Минуле більше немає влади наді мною

Я так часто казала собі і іншим ці слова …більше не хочу.Я втомилася брехати ,найперше самій собі .Ця фраза проїлась ,стала приторною та монотоною і врешті втратила свою силу ,ну принаймні  особисто для мене .Я занадто сильно хотіла забути минуле ,ні звичайно не все ,а тільки ту частинку яка топила мене ,затягуючи на дно і недаючи жодного шансу на порятунок .Я понад усе хотіла розрушити те ,що кожну хвилину розрушало мене .Певний час мені навіть здавалося ,що ці шість слів були для мене спасальним жилетом ,за допомогою якого я мала викинути з голови весь той непотріб… .Однак, тепер я розумію ,що це були рожеві ілюзії ,самонавіювання або ж щось на кшалт того .Це було як обезболююче яке приглушує біль ,але ніколи не зможе вилікувати хворобу .Пройшов певний час поки я самостійно усвідомила, що ця частинка мене залишиться ,як непроханий гість ,назавжди.Минуле….для когось воно є уособленням раю ,для когось пекла .Для мене воно стало сміттям яке постійно мушу прибирати ,щоб розчистити собі дорогу вперед.

Дякую що навчив мене любити квіти ,адже я ніколи не отримувала їх від тебе ….